Мы прокомментируем второй вопрос, изложенный ВАСУ в письме от 28.09.2009 г. № 1275/10/13-09 (далее — Письмо № 1275) (первый вопрос — см. на стр. 6–9 текущего номера).
Итак, суд указал, что обжалование согласованного в апелляционном порядке налогового обязательства в суде не дает ему статуса несогласованного, то есть является налоговым долгом. Иными словами, у предпринимателя есть два пути.

• 1-й — ничего не платить. В случае принятия судом решения в пользу предпринимателя соответствующие налоговые уведомления и требования считаются отозванными. Однако если судебный вердикт будет отрицательным, то за несвоевременную уплату предпринимателя оштрафуют;
• 2-й — заплатить. Преимуществом этого пути является то, что налогоплательщик обезопасит себя от штрафов при отрицательном судебном решении. Однако если суд встанет на сторону налогоплательщика, то минусом будет проблема с возвратом уплаченных сумм в бюджет.

Теперь приведем текст Письма № 1275.

Публикуется на языке оригинала

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ ЛИСТ
від 28.09.2009 р. № 1275/10/13-09
<…>

2. Чи змінюється статус податкового боргу на статус податкового зобов’язання в разі оскарження суб’єктом підприємницької діяльності податкового повідомлення — рішення, яким визначено це зобов’язання?
Відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181* при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.
У той же час податковий борг — це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання...